Бізнес після карантину. Як пандемія позначається на рекламному виробництві в Україні?

Країни поступово виходять з карантину. Але чи означає це, що незабаром все стане, «як було», бізнес повернеться до звичного формату роботи, а ми з вами – до звичного формату споживання?

За словами бізнес-експертів, криза може назавжди перегорнути те, як ми працюємо, робимо покупки і керуємо нашим бізнесом. Автоматизація та оптимізація бізнес-процесів стали актуальні, як ніколи. Автоматизація знижує трудовитрати, що стосується оптимізації бізнесу, то багатьом компаніям сьогодні мають бути ухвалені нелегкі рішення, наприклад – про скорочення персоналу.
Так як же змінювалося наше життя під час пандемії коронавіруса?

Офіс став креативним хабом. У ньому проводилися лише важливі зустрічі і заходи, а більшість співробітників працювали дистанційно. Новим робочим місцем вже стають Zoom, Telegram, Teams … На сьогодні офіси таких відомих компаній, як, наприклад, Metro Cash & Carry або Renault, перейшли на постійний гнучкий графік роботи. Але, на жаль, не кожен вид діяльності може бути реалізований дистанційно – це стосується і наших рекламно-виробничих компаній.

Не кожен виробничий процес дозволяє скоротити частину колективу. У цих випадках можна піти на скорочення робочих годин. Своєчасна, щира і прозора комунікація між керівниками команд та їх співробітниками – дуже важливий елемент управління під час будь-якої кризи і «дає свої плоди». Більше десятка моїх колег вирішили скоротити штат персоналу, поклавши функціонал скорочених співробітників на працівників на інших посадах, – це в деякому роді оптимізувало витрати, але знизило ефективність тих, хто залишився, оскільки на перемикання з одного завдання на інше йде більше часу, що нераціонально, йде «розфокусування».

Багато компаній знаходяться в пошуках нових бізнес-моделей. Як ніколи актуальним є питання гнучкою і об’єктивної мотивації персоналу. Саме цій темі ми приділяли час на «круглому столі» Української асоціації візуальної індустрії, який проходив влітку 2020 р Адже людський фактор має величезне значення в рекламно-виробничої галузі, особливо якщо пам’ятати, що головна цінність наших макетників – це досвід.

Ряд компаній в період недозавантаження виробництв рекламними замовленнями почали перекваліфікуватися в суміжні галузі (наприклад, в меблеву сферу), і таких колег стає все більше. Моє підприємство в період недозавантаженості плавно ввійшло в сферу виробництва зварних металевих конструкцій: почали з виробництва банальних окремо розташованих мангалів, продовжили альтанками і дійшли до двоповерхових комплексів з драбинами.

Створення колективу саме по собі має конкретну ціну і є основоположною завданням для керівництва. А в ситуації, коли співробітники залишаються без роботи, є ризик, що вони не повернуться назад, і при сприятливій кон’юнктурі доведеться знову витрачати час і гроші на пошук фахівців, наймання і формування нової команди. Як і раніше працює факт того, що кваліфікований персонал завжди буде в попиті, причому як в кризу, так і поза ним. Коронакриза продемонструвала українським підприємцям неочевидну річ: люди опинилися дефіцитним ресурсом. Незважаючи на те, що карантинні обмеження посприяли поверненню на батьківщину частини працівників, у багатьох галузях виявилося, що надлишку хороших кадрів немає і не передбачається. А ось що стосується офісного персоналу, то тут ситуація з наймом покращилася: з’явився високий попит на вакансії, і стало з кого вибирати.

На особистому досвіді можу сказати, що через максимум зусиль, прикладених для збереження виробничого персоналу, офісним співробітникам моєї уваги, очевидно, не вистачало, і дистанційна робота офісу прорідити ряди моїх менеджерів. А саме підбору ефективних менеджерів я приділяла увагу в 2018-2019 році, і на той момент попит перевищував пропозиції. Карантин ж змінив цю ситуацію, і в 2020-м на одну вакансію вже стояла черга з кандидатів. За фактом сьогоднішніх реалій оновлений колектив менеджерів продуктивніше колишнього, так що у всьому негативному є позитивне.

Українські співробітники навіть при більш низьких зарплатах, ніж в сусідніх країнах, не є дешевою робочою силою для своїх роботодавців. У підсумку бізнесу довелося вирішувати складну суперечливу задачу: як скоротити витрати на персонал і при цьому не розгубити колектив.

Перше рішення, яке прийшло в голову всім, хто не пов’язаний жорсткою необхідністю присутності «біля верстата» або може забрати свій «верстат» додому, – дистанційна робота. Рішення, привабливе своєю простотою і бажане для всіх, кому доводиться стояти годинами в пробці, часто лякає менеджмент. Директора бояться, що без нагляду співробітники не будуть працювати в повну силу. За фактом сьогоднішніх реалій дизайнери багатьох рекламних компаній залишилися працювати віддалено, і ефективність процесу від цього не постраждала; конструктори в онлайн-режимі займаються проектуванням і розробкою, причому роблять це досить продуктивно.

Як показав досвід, при правильній організації віддаленої роботи співробітники працюють не менше, а іноді навіть більше, ніж в самому офісі. Головне – правильно вибрані KPI. А реальною проблемою для бізнесу при відправленні людей на дистанційне стало порушення цілющих внутрішніх комунікацій.

Як видно з практики 2020 року, робоче завантаження у рекламно-виробничих компаній знизилася, але були окремі фірми, які мали істотний перевантаження в роботі і підключали в допомогу надійних колег з асоціації.

Але, як то кажуть, у будь-якій ситуації – дві сторони медалі. І крім неприємних подій, які приніс карантин, є і позитивні зміни. Наприклад, в Україні з’явиться більше заводів світових брендів. Пандемія порушила глобальні ланцюги поставок. Тому виробництва планують перенести ближче до кінцевих споживачів. Сервісний бізнес назавжди отримав нові стандарти противірусного захисту і гігієни. У карантину з’явилося три головних тренда: діджіталізація, cashless операції і homemade food. Наші виробництва стали гнучкими і навчилися робити те, що раніше вважали чужою сферою.

Як би там не було, всі події змінюють нас і наш бізнес. І чим швидше ми адаптуємось до цих змін, тим краще. Хочеться скоріше вийти з цієї «штучної коми». Поєднуючись в галузеві союзи, обмінюючись досвідом, допомагаючи один одному, ми набагато швидше зможемо впоратися з економічною ситуацією і розвиватися, незважаючи ні на що.

Інна Несмірна, президент Української асоціації візуальної індустрії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *